Мессершмітт Ме-163В "Комет"

Одним із найцікавіших літаків періоду Другої Світової війни по праву вважається німецький винищувач Мессершмітт 163В «Комет». Це була невелика машина, спроектована за оригінальною схемою «безхвостка» і з потужним реактивним двигуном, що розганяв літак до величезної, на той час швидкості. «Комет» став першим у світі винищувачем з рідинно-реактивним двигуном, який брав участь у бойових діях.
Планер літака був спроектований відомим своїми новаторськими ідеями Олександром Ліппішем, а силовою установкою був встановлений двигун, розроблений Хельмутом Вальтером. В 1940 літак випробовувався без двигуна (як планер), а в квітні 1941 він здійснив перший політ з двигуном з аеродрому дослідницького центру в Пенемюнді. (Позначення "Мессершмітт" він отримав, оскільки будувався на заводах Мессершмітта). Коли з'явився потужніший і надійніший двигун Вальтера HWK 109-509А, було прийнято рішення використовувати для Ме-163 саме його. Літак із цим двигуном отримав позначення Ме-163В і здійснив перший політ у квітні 1942 року.
Літак мав змішану конструкцію – металевий фюзеляж, цільнодерев'яне стрілоподібне крило та обтягнуті полотном поверхні керування. Двоколісне шасі скидалося після зльоту (заради економії ваги), а посадка проводилася на висувну металеву лижу. Але головна «родзинка», мабуть, полягала у силовій установці літака. Двигун Вальтера – перший у світі серійний рідинно-реактивний двигун – відрізнявся компактністю, невеликою масою (всього 165 кг) та величезною потужністю – сила тяги перевищувала вагу двигуна вдесятеро! Але двигун був дуже небезпечний в експлуатації, а ресурс його становив лише дві години. Як паливо використовувалося так зване «С-речовина» (30% розчин гідрату гідрозину в метанолі), а як окислювач – «Т-речовина» (концентрований 80% розчин перекису водню плюс, стабілізуючі добавки). Запалювання не потрібно - як тільки ці рідини змішувалися, вони миттєво перетворювалися на газ високої температури і тиску. Для захисту від агресивних рідин пілоти були змушені надягати спеціальні комбінезони, взуття та шоломи з азбестової тканини, а також прогумовані рукавички. З такої тканини виготовлявся і ранець парашута. Також був одягнений і наземний технічний персонал.