Проект 685 «Плавник» (Mike class)

К-278 «Комсомолець» - радянський атомний підводний човен 3-го покоління, єдиний човен проекту 685 «Плавник». Завдання на проектування човна з підвищеною глибиною занурення було видано ЦКБ-18 в 1966 році. Процес проектування закінчився тільки в 1974 році.
Через підвищену глибину занурення матеріалом міцного корпусу був обраний титановий сплав.
Конструктивно човен був двохкорпусним, одновальним. Баластні цистерни знаходилися всередині міцного корпусу. Для екстреного (протягом 20-30 с) створення позитивної плавучості на великих глибинах була встановлена система продування баласту за допомогою порохових газогенераторів. Було вирішено відмовитися від торпедопогрузочного люка і міцної рубки. Вхід в човен здійснювався через спливаючу рятувальну камеру. Головна енергетична установка складалася з водо-водяного реактора ОК-650Б-3 з тепловою потужністю 190 МВт. Резервна енергетична установка складалася з дизель-генератора ДГ-500 потужністю 500 кВт і групи акумуляторних батарей. На кінцях горизонтального оперення розташовані електродвигуни потужністю по 300 кВт кожен, що приводять у рух допоміжні гвинти. За допомогою цього резервного рушія човен розвивав швидкість до 5 вузлів. Човен мав шість носових 533-мм торпедних апаратів. Стрільба могла виконуватись на всіх глибинах занурення.
Човен був закладен 22.04.1978р. на стапелі цеху № 42 ПО «Севмашпредприятие» в місті Северодвінську.
3.06.1983г. човен було спущено на воду. 18.01.1984г. човен був включен до складу 6 дивізії 1 флотилії підводних човнів Червонопрапорного Північного флоту.
Човен служив базою для експериментів в області глибоких занурень. 4.08.1984г. човен під командуванням капітана 1 рангу Юрія Зеленського встановив абсолютний світовий рекорд глибини занурення - 1020 м. При цьому були успішно проведені торпедні стрільби. На такій глибині човен був недосяжним для інших підводних човнів і протичовнових засобів, а також практично не фіксувався гідроакустичними засобами виявлення. К-278 «Комсомолець» загинув 7.04.1989р. під час повернення з третьої бойової служби. В результаті виникнення пожежі в двох суміжних відсіках були зруйновані системи цистерн головного баласту, через які сталося затоплення човна. Подальша оцінка причин катастрофи в різних джерелах значно різниться - керівництво ВМФ звинувачувало в недосконалості човна конструкторів і будівників, останні, в свою чергу заявляли про невмілі і часом навіть безграмотні дії екіпажу.