Радянський надзвуковий бомбардувальник TУ-22 У/УД

Ту-22 розглядався як надзвукова заміна бомбардувальнику Ту-16, та мав бути відповіддю американському бомбардувальнику B-58.
На новий літак в СРСР покладали дуже великі надії, тому ще до першого польоту було прийнято рішення про запуск бомбардувальника в серійне виробництво. Ту-22 - суцільнометалевий моноплан класичної компоновки з низько розташованим крилом стрілоподібної форми. У центральній частині фюзеляжу розташовувався місткий бомбовий відсік, який міг вмістити до 12 тонн різних бомб, в тому числі ФАБ-5000 або ФАБ-9000. З літака також можна було використовувати спецбоєприпаси (ядерні бомби) або ракети класу «повітря-поверхня» на моделях Ту-22К і Ту-22КД. Для самооборони на літаку була передбачена 23-мм автоматична авіаційна гармата НР-23. Складність пілотування бойової машини, поганий огляд з кабіни екіпажу і досить велика швидкість при посадці - до 320 км/г, пред'являли до навичок пілотів дуже високі вимоги, при посадці не раз це ставало причиною катастроф (було втрачено понад 70 бомбардувальників з 311 побудованих). Для базування літаків потрібні були лише ВПП першого класу з довжиною смуги не менше 2700 метрів, що в разі повномасштабної війни могло привести до певних проблем з базуванням.
Ту-22 застосовувався СРСР для нанесення ударів по території Афганістану. Крім СРСР, літаки Ту-22 експлуатували також ВПС Лівії та Іраку. Багдад активно використовував Ту-22 протягом всієї Ірано-Іракської війни. Літаки застосовувалися для нанесення ударів по різних цілях в Ірані, в тому числі з використанням авіабомб ФАБ-5000 і ФАБ-9000. Вони наносили удари не тільки по аеродромах, військам і інфраструктурі Ірану, але і по надводних цілях. В ніч з 18 на 19 березня 1988 роки чотири іракських Ту-22Б, кожен з яких ніс 12 бомб ФАБ-500, домоглися знищення двох іранських супертанкерів Anaj (водотоннажність 316 739т) і Sanandaj (водотоннажність 253 837т), які стояли у нафтового терміналу острова Харк, при цьому була серйозно зруйнована і наземна інфраструктура. До кінця війни з 12 бомбардувальників Ту-22 у Іраку залишалося 8 машин, 5 з яких знаходилося в боєздатному стані. За 8 років конфлікту Багдад втратив лише 4 літаки цього типу. Незважаючи на всі недоліки, Ту-22 був для СРСР першим надзвуковим реактивним бомбардувальником в авіації дальньої дії. Досвід його проектування і подальшої експлуатації став у нагоді при створенні більш досконалого стратегічного ракетоносця Ту-22М.